Краснопьоров Сергій Миколайович

Оперуючий ортопед-травматолог

Пошкодження сухожилля довгої головки біцепса плечового суглоба

Двоголовий м'яз плеча включає довгу і коротку головки, які беруть початок від надсуглобового горбка лопаткової кістки, клювовидного відростка відповідно і продовжуються вздовж плечової кістки у вигляді єдиного м'язового черевця. Кріпиться біцепс плеча до бугристості променевої кістки. 

Двоголовий м'яз виконує функції згинання та супинації передпліччя, згинання та приведення кінцівки у плечовому суглобі. Сухожилля довгої головки м'яза бере участь у стабілізації плеча.  

 

Р ассмотрім в статті основні причини і клінічні ознаки пошкодження сухожилля довгої головки біцепса плеча, алгоритм діагностики і лікування патології. 

Причини та клінічні ознаки захворювання 

Найчастішою причиною часткових або повних розривів сухожилля біцепса плеча є надмірне навантаження на область плечового та ліктьового суглобів, пов'язане з побутовою чи професійною спортивною діяльністю пацієнта. 

Фактори ризику ушкодження сухожилля двоголового м'яза:

  • вік старше 30 років;

  • чоловіча стать;

  • наявність метаболічних порушень та хронічних захворювань;

  • прийом певних груп лікарських засобів;

  • хронічне порушення кровопостачання та запалення сухожилля на фоні імпінджмент-синдрому в субакроміальній ділянці.

При пошкодженні сухожилля біцепса плеча, а саме довгої головки, зазвичай відзначається поява вираженого больового синдрому в області плечового суглоба, який поступово стихає. Простежується чіткий взаємозв'язок між травмою і болем у плечі, що виник. Крім больового синдрому розрив біцепса плеча може супроводжуватися такими симптомами:

  • відчуття клацання на момент отримання травми;

  • слабкість у кінцівці;

  • припухлість м'яких тканин плеча;

  • деформація "Папая", що характеризується появою округлого м'язового утворення в нижній третині плеча;

  • гематома.

Діагностика та лікування

Для встановлення діагнозу зазвичай досить ретельного збору скарг, анамнестичних даних та об'єктивного обстеження. У ході огляду пацієнта зазвичай при повному розриві сухожилля довгої головки м'яза помітно округле утворення у нижній третині плеча, виражена слабкість кінцівки, при пальпації – болючість оточуючих м'язових тканин. 

У діагностиці пошкоджень сухожилля довгої головки двоголового м'яза плеча може використовуватися МРТ (переважно визначення проблем із сухожиллям у самому плечовому суглобі). За необхідності виключення переломів виконується рентгенографія. 

Лікування пошкоджень довгої головки двоголового м'яза плеча може здійснюватися консервативним та оперативним шляхом.

Пацієнтам середнього та літнього віку, яким не заважає косметичний дефект, а також особам, які не планують надалі активну спортивну діяльність, може бути рекомендоване консервативне лікування. Даний вид лікування включає знеболювальну та протизапальну системну терапію, а також індивідуально складену програму фізичної реабілітації. Можливе застосування фізіопроцедур для покращення кровопостачання та регенерації пошкоджених тканин. 

Оперативне лікування показане молодим пацієнтам, спортсменам, а також особам, які зацікавлені в усуненні візуальної деформації. 

Тенодез довгої головки двоголового м'яза плеча виконується переважно артроскопічним шляхом, що значно знижує ймовірність розвитку ускладнень, скорочує період реабілітації пацієнтів. Період перебування у стаціонарі становить 1 добу. У післяопераційному періоді важливо зафіксувати кінцівку пов'язкою косинки на період від 3 до 4 тижнів, залежно від характеру пошкодження. Пацієнту через 4 тижні після операції рекомендується виконання спеціального комплексу вправ, який становить лікар-реабілітолог.