Пошкодження хряща таранної кістки є наслідком травматичного пошкодження гомілковостопного суглоба. Це патологія супроводжується больовим синдромом та порушенням рухів у гомілковостопному суглобі. Пошкодження хряща може виникати у будь-якому віці. Більшість випадків цієї проблеми є наслідком травми гомілковостопного суглоба з компонентом, що скручує, і є, по суті, переломом суглобової поверхні таранної кістки.

Пошкодження хряща таранної кістки

Частою причиною ушкодження хряща є перелом суглобової поверхні таранної кістки. Як правило, він поєднується з пошкодженням зв'язок гомілковостопного суглоба. Просідання суглобової поверхні може значно варіювати за формою та площею залежно від тяжкості травматичного пошкодження. У разі вираженого пошкодження хряща та прилеглої кістки пошкоджений фрагмент може відриватися, що призводить до формування вільного суглобного тіла в суглобі («суглобова миша»).
Через повний відрив фрагмента кістки та хряща порушується його кровопостачання. Внаслідок цього відзначається некроз (омертвіння) тканини зміщеного фрагмента. Цей варіант пояснює ті випадки, коли в анамнезі пацієнт не мав вираженої травми гомілковостопного суглоба з потенційним розвитком перелому.
Симптоми
Спочатку пацієнти відчувають гострий біль, що посилюється під час опори на хвору ногу. Для підтвердження діагнозу проводиться рентгенографія гомілковостопного суглоба. У пізньому періоді у пацієнтів зберігається біль при ходьбі та набряк у ділянці гомілковостопного суглоба. У разі появи вільного фрагмента у порожнині суглоба може з'являтися хрускіт при рухах, а також відчуття «блокади суглоба».

МРТ картина остеохондрального ушкодження таранної кістки

Діагноз "ушкодження хряща таранної кістки" може бути поставлений на підставі анамнезу та огляду. Рентгенографія гомілковостопного суглоба, як правило, підтверджує перелом суглобової поверхні таранної кістки. У деяких випадках для підтвердження діагнозу призначаються магнітно-резонансна томографія та комп'ютерна томографія.

Рентгенограма асептичного некрозу таранної кістки

Лікування
У гострому періоді рекомендується іммобілізація гомілковостопного суглоба за допомогою гіпсової пов'язки або спеціального фіксатора терміном до 6 тижнів. Протягом цього періоду необхідно користуватися милицями під час ходьби. У перші дні після травми для зменшення вираженості больового синдрому та місцевого набряку показано високе положення нижньої кінцівки, використання холодових пакетів, прийом нестероїдних протизапальних засобів.
У разі збереження симптомів протягом декількох місяців після травми та виявлення вільного кістково-хрящового фрагмента в порожнині суглоба, необхідно оперативне втручання – артроскопія гомілковостопного суглоба. Воно полягає у видаленні вільного тіла та в тунелізації або мікрофрактуризації пошкодженої ділянки кістки. Ця процедура покращує кровопостачання у зоні ушкодження. Згодом у зоні відшарування хряща формується рубцева тканина, яка повністю або частково закриває дефект. Внаслідок цього відбувається відновлення суглобової поверхні таранної кістки, відновлюється обсяг рухів.

Артроскопія гомілковостопного суглоба

Ця операція може бути виконана без розрізів з використанням артроскопії. Артроскоп є оптичною системою, що складається з мініатюрної відеокамери, освітлювального приладу та жорсткого світловоду. Артроскоп вводиться в порожнину суглоба через прокол та дозволяє оглянути внутрішню порожнину суглоба. Видалення вільного тіла та тунелізація або мікрофрактуризація кістки можуть бути виконані за допомогою мініатюрних інструментів.

Видалення вільного фрагмента та мікрофрактуризація дефекту

Реабілітація
Після операції необхідно використовувати милиці протягом 3-6 тижнів для розвантаження оперованої кінцівки. З перших днів розпочинається відновлення обсягу рухів. І тому призначаються спеціальні вправи, створені задля збільшення амплітуди руху на суглобі. Для зменшення набряку, післяопераційного больового синдрому можуть бути рекомендовані способи фізіотерапії (магнітотерапія, електроанальгезія, лазерна терапія та інше) або спосіб ударно-хвильової терапії.